УДХТУ (Український державний хіміко-технологічний університет)

Галузь знань: 16 Хімічна та біоінженерія

Спеціальність: 161 Хімічні технології та інженерія

Спеціалізація: Хімічна технологія

Випускова кафедра: Кафедра хімічної технології кераміки та скла

Підготовка фахівців здійснюється за ступенем бакалавра, освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста та ступенем магістра


Краса й вишуканість КЕРАМІКИ ТА СКЛА оточують людину більше п’яти тисяч років. У будь-якій культурі вони БУЛИ Й БУДУТЬ універсальними та НЕЗАМІННИМИ МАТЕРІАЛАМИ, які поєднують витонченість та функціональність. Ці матеріали завжди будуть виготовляти як індивідуальні маленькі майстерні, так й потужні заводи… А ми в нашому ВУЗі навчимо – як робити скло, кераміку та інші силікатні матеріали.

Саме для цього на факультеті Обладнання і технології скла, кераміки, будівельних матеріалів та харчових виробництв є освітня програма Хімічні технології тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів, яка передбачає навчання за наступними напрямками:

Після вивчення освітньої програми Хімічні технології тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів випускники володіють професійними знаннями, практичними навичками й уміннями в галузі хімії і технології скла, кераміки і в’яжучих матеріалів, здатні застосовувати новітні наукові досягнення при удосконаленні існуючих і розробці нових видів тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів з урахуванням сучасних вимог ринку.

За весь час навчання студенти опановують як дисципліни загальної, так і професійної підготовки. Перелік дисциплін, які входять у додаток до диплома бакалавра наведений у даному посиланні (Додаток до диплома бакалавра).

Після закінчення бакалаврату (4 роки навчання), студент має можливість поступити у магістратуру (1,5 роки навчання), перелік дисциплін, які входять у додаток до диплома магістра наведений у даному посиланні (Додаток до диплома магістра).

Після навчання наших випускників чекають більш, ніж на 200 виробництвах галузі!


Технологія та дизайн художньо-декоративних виробів (ТД)

Напрямок «Технологія та дизайн художньо-декоративних виробів» в освітній програмі Хімічні технології тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів дозволяє вигідно поєднувати знання і уміння в технології різних видів скла, кераміки та в’яжучих матеріалів з їх використанням у дизайні сучасних інтер’єрів. Даний напрямок вивчають на випускових кафедрі Хімічної технології кераміки та скла та кафедрі Хімічної технології в’яжучих матеріалів

«Технологія та дизайн художньо-декоративних виробів» новий напрямок освітньої програми, необхідність якого виникла у з'вязку з сучасними потребами ринку праці.

Наш університет надає неймовірне поєднання знань технолога, котрий знає як зробити скло, кераміку чи будівельний матеріал, та дизайнера, який може вдало поєднати свій задум у конкретному виробі, інтер’єрі, архітектурі. Серед багатьох термінів – що таке «дизайн», які можна зустріти на теренах інтернету, вся сутність зводиться до якогось творчого процесу і результату художньо-технічного проектування виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом потребам людини, як утилітарних, так і естетичних. А в нашому випадку студент навчається ще й створювати сам об’єкт.

Кераміка та скло – це унікальні матеріали, історія яких починається багато тисяч років тому. І завжди ці матеріали були поруч з людиною, слугуючи їй майже у всьому – це й будівельні матеріали (керамічна цегла, плитка, санітарні вироби, віконне скло), й предмети побуту (посуд, пляшки, сервізи), й вироби технічного призначення (конструкційна кераміка, склокераміка, біокераміка) і т.д. Проте, у часи бурхливого розвитку промисловості та передових технологій, людина прагне оточувати себе не тільки функціональними, але й красивими речами… І силікатна галузь у цьому напрямку має необмежені простори для реалізації творчих задумів.

Саме з метою навчити наших майбутніх випускників робити надзвичайно красиві речі, факультет Обладнання і технології скла, кераміки, будівельних матеріалів і харчових виробництв, ОТС (у минулому – факультет Технології силікатів), з вересня 2014 року відкрив спеціалізацію «Технологія і дизайн художньо-декоративних виробів». Така ідея у колективу кафедри Хімічної технології кераміки та скла назрівала не один рік, оскільки у багатьох наших виробництвах необхідно не тільки вміти правильно зробити чи то чашку, чи то облицювальну плитку, чи то інший виріб… але й оформити його у певному стилі, додати йому якогось ексклюзивного вигляду і т.д.

Звичайно, відкрити нову спеціалізацію є справою непростою – необхідно зробити зміни у навчальних планах, ввести потрібний комплекс предметів… але ці складнощі не зупинили наш колектив, а лише стимулювали до напруженої роботи. Натхнення надавало сподівання на те, що через 5 ближчих років ми випустимо унікальних за своїми вміннями спеціалістів, котрі поєднають знання силікатчика-технолога та дизайнера.

"Технологи-дизайнери – це наше майбутнє! Випускників з нетерпінням чекають на провідних вітчизняних підприємствах галузі – ПрАТ «Інтеркерама», ТОВ «Новомосковський посуд» і багатьох інших!"

Рижова Ольга Петрівна, проректор УДХТУ з виховної роботи

Велика частка зусиль при створенні даної спеціалізації належить на той час декану факультету ОТС Рижовій Ользі Петрівні. Внести зміни до планів, залучити спеціалістів з живопису, скульптури та ін. творчих предметів, профорієнтація – все це вимагало колосальної енергії та постійного контролю…

Навчальний план дизайнерів схожий з планом наших силікатчиків-технологів, але є деякі відмінності. Окрім базових дисциплін, спрямованих на вивчення технології та обладнання у виробництві силікатних матеріалів, до програмидизайнерів додали такі предмети, як «Історія декоративно-прикладного мистецтва», «Кольорознавство», «Скульптура та живопис», «Сучасні матеріали для інтер’єру приміщень, будівництва та архітектури», «Основні стилі у дизайні та архітектурі», «Комп'ютерний дизайн» та ін.

Отже, восени 2014 року факультет ОТС вперше прийняв технологів-дизайнерів. Куратором групи призначили асистента кафедри ХТКС Амеліну Олександру Андріївну, яка допомагала нашим дизайнерам адаптуватись до навчального процесу. За словами Олександри Андріївни: «Як у будь-якому колективі, в нашій групі є ті, хто стараються більше й ті – хто менше… Але головне, що студентам цікаво пізнавати себе, відкривати свої здібності та таланти. Наприклад, коли була дисципліна «Живопис», студенти малювали цікаві і незвичайні картини, які могли б прикрасити будь-який інтер’єр. Головне, що під час цього процесу в очах студентів є натхнення та блиск в очах».


Технологи-дизайнери, вступ 2014 р. разом з куратором Амеліною О.А.

Не може не поділитись своїми враженнями про роботу в групі доцент кафедри ХТКС Хоменко Олена Сергіївна: «Мені випала честь вперше на кафедрі читати дисципліну «Історія декоративно-прикладного мистецтва», тому звичайно ж підготовка лекцій та презентацій потребувала багато часу та сил. До того ж й заняття нам поставили за розкладом у п’ятницю на 8.00. У лютому місяці.

Але всі складнощі відійшли на другий план, коли ми познайомились зі студентами й почали працювати. Хочу відмітити старанність студенток Гуржій Валерії, Шибко Тетяни, Павлюк Аліни, Багаутдінової Анастасії, Сороколіт Катерини. Дівчата активно відповідали на семінарських заняттях, брали участь у дискусіях та готували реферати – працювати було дуже приємно!».

"Я обрала спеціалізацію «Технологія та дизайн художньо-декоративних виробів» тому, що відчуваю у собі творчі здібності. Мені подобається малювати, тому сподіваюсь це допоможе мені отримати гарну спеціальність й згодом – отримати гарну роботу."

Гуржій Валерія, староста групи. 2-ТСдз-67

 
Творчі роботи студенток групи 2-ТСдз-67

Під керівництвом доцента Куницької Яни Станіславівни на заняттях з живопису наші студентки навчились створювати маленькі шедеври – як реалістичні, та і фантазійні. З неменшим натхненням проходять заняття з кольорознавства, де майбутні фахівці вчаться правильно поєднувати кольори.

  

Наша кафедра стоїть лише на початку свого шляху у розвитку технологів-дизайнерів, тому для викладання специфічних дисциплін, пов’язаних з дизайном у будь-якій сфері та творчими здібностями студентів, залучені провідні спеціалісти інших вузів. «Хрещеною мамою» для наших дизайнерів-початківців і стала Яна Станіславівна, яка змогла розкрити креативний талант в кожному зі студентів.

Куницька Яна Станіславівна – доцент кафедри Дизайну архітектурного середовища ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». Має значний викладацький досвід, оскільки працює на кафедрі з моменту її створення, з 2003 р.

Восени 2015 року факультет ОТС друге відкрив свої двері для дизайнерів. Дуже приємно, що до нас прийшли студенти, які мають творчі здібності, прагнуть розвиватись та вдосконалювали свою майстерність в напрямку декоративно-прикладного мистецтва. Так, в цьому році до нас поступили дві випускниці КЗ Малобілозерська гімназія «Дивосвіт» (Запорізька обл.) – Снопкова Анастасія та Горб Альона. Дівчата вивчали у гімназії основи технології виготовлення декоративних керамічних виробів і бажають розширити свої знання.

"Я дуже хочу зв’язати своє життя з декоративно-прикладним мистецтвом! Я вже багато чого вмію, мені подобається руками створювати чудові дивовижні вироби, тому я й обрала спеціалізацію «Технологія та дизайн художньо-декоративних виробів»."

Снопкова Анастасія, студентка групи 1-ТСдз-70

Взагалі студенти прийшли у групу талановиті – Албу Владислава танцює, Садиченко Єлізавета співає та пише статті, Вінтоляк Дарія, Макерова Марина, Романова Вікторія та Ходзіцька Олександра проявляють себе у художній самодіяльності.

Не можна не відмітити допомогу наших друзів. Сьогодні Алєксєєв Євген Віссаріонович (у минулому – науковий співробітник каф. ХТКС) є генеральним директором компанії «GIR» а Шульга Тетяна Федорівна (у минулому асистент каф. ХТКС) – його замісником, й на ювілей університету вони подарували для наших дизайнерів гончарні круги для практичних робіт зі скульптури та мольберти для малювання.


Технологи-дизайнери, вступ 2015 р. разом з куратором Хоменко О.С.

«Ми підтримуємо бажання студентів вчитись… – висловлює свою думку Шульга Тетяна Федорівна. – Працюючи у навчальному процесі, я засвоїла, що прагнення до навчання у студентів частіше виникає, коли й викладач робить кроки назустріч їм. Коли лекція або семінар проходить «сухо та нецікаво», то звичайно ж студент у кращому випадку мовчки відсидить або не прийде зовсім… А якщо викладач прагне зацікавити молодь – чи то цікавими презентаціями, чи то якимись конкурсами, практичними роботами – тоді й навчання рухається більш динамічно та продуктивно. Ми бажаємо й студентам, й викладачам натхнення та позитиву у роботі».

Таким чином, дуже багато зроблено, щоб студенти могли навчатись та отримати якісну освіту, яка сьогодні є вельми актуальною на наших виробництвах силікатної галузі. Але ще й багато необхідно зробити – студентам сумлінно вчитись, опановувати нові дисципліни, справлятись з творчими завданнями, вивчати комп’ютерне моделювання та багато-багато іншого… Ми, колектив кафедри ХТКС, віримо у те, що наші випускники будуть нашою гордістю та нашим натхненням у подальшій роботі.

"Дуже добре, коли молодь прагне розвиватись… Розвивати свої здібності, вміння, шукати нові рішення та самовдоско-налюватись. Ми дуже раді підтримувати таких студентів"

Алєксєєв Євген Віссаріонович, генеральний директор компанії «GIR»


Хімічна технологія кераміки (ТК)

Підготовка фахівців за напрямком «Хімічна технологія кераміки» в межах освітньої програми Хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів здійснюється на випусковій кафедрі Хімічної технології кераміки та скла.

 

Кераміка – це чарівний та дивовижний світ найрізноманітніших виробів, які слугують людині вже багато тисячоріч…

Виготовлені з глини й інших природних матеріалів, вони зберігають у собі тепло сонця, шепіт вітру, свіжість ранкової роси, потужну енергетику вогню, оскільки випалюються вироби при високих температурах…

Саме тому, в усі часи кераміка була, є й буде найпопулярнішою – в будівлях з керамічної цегли завжди тепло й затишно, фарфоровий посуд є самим вишуканим та довговічним, а декоративні керамічні вироби є невід’ємною частиною у дизайні сучасних інтер’єрів.

Більш того, у вік бурхливого розвитку технологій людина навчилась виготовляти більш складні види кераміки – стоматологічну, радіотехнічну, теплоізоляційну… Й це далеко не весь перелік керамічних матеріалів!

Завдяки комплексу унікальних властивостей – високої міцності, водонепроникності, зносостійкості, хімічної стійкості, та ін. на керамічні матеріали був, є й буде попит у багатьох галузях промисловості.

Отже керамічні матеріали завжди будуть виготовляти як індивідуальні маленькі майстерні, так й потужні заводи… А ми в нашому вузі навчимо – як робити кераміку та інші силікатні матеріали.

Керамічні матеріали умовно можна поділити на наступні види:

Фарфор та господарчо-побутові вироби, виготовлені із природних матеріалів мали високу ціну та попит завжди. Фарфоровий посуд з’явився у Китаї в 14 ст. й одразу став імператорським матеріалом, в Європу потрапив у 18 ст. й перші виробники намагались тримати технологію у великій таємниці. Це не дивно, але дуже багато стадій переробки природні матеріали мають пройти перед тим, як нам предстане готовий виріб – правильний вибір сировини та складання шихти, тонкий помел композиції, формовку виробу, сушіння, випал утильний, глазурування, випал политий, випал декорований… Але не тільки декоративність є «козирем» керамічного посуду – висока міцність, стійкість до забруднення та миючих засобів, термостійкість – все це й складає високу цінність фарфору.

Не менш привабливими є найрізноманітніші вироби з фаянсу та майоліки. Вони є справжніми витворами мистецтва та є результатом безмежної фантазії майстрів. Технологія виготовлення таких виробів подібна до фарфорової, але багато майстрів-керамістів спростили та пристосували виробництва таким чином, щоб можна було виготовляти вироби не на великих підприємствах, а у маленьких гончарних майстернях. Навчитись виготовляти фаянс та майоліку сьогодні дуже перспективно, оскільки сучасна людина, стомлена від швидкого темпу життя, прагне оточувати себе виробами у етнічних традиціях, виробами, що несуть у собі енергетику природи та майстра, а отже глиняні витвори у цьому випадку є неперевершеними.

Сьогодні фарфор виготовляє Дружковський фарфоровий завод (м. Дружковка), а декоративні вироби – безліч приватних майстерень: Сергія Горбаня (м. Дніпропетровск), майстерня «Семицвет» (м. Дніпропетровськ) Художня майстерня кераміки (м. Київ), майстерня Святослава Пашинського (м. Полтава) та ін.

Санітарна кераміка та електроізолятори. Також сьогодні є незамінними матеріалами у побуті людини. Виготовляють таку продукцію за фарфоровою технологією, за відмінністю у тому, що випал виробів однократний (санітарні вироби – при 1200оС, електроізолятори – при 1300оС й вище). Тобто, глазур наносять на висушений виріб й випалюють до одержання якісного готового продукту. Зазвичай, це вироби не декоровані, але дуже надійні – високоміцні, не поглинають вологу, термостійкі й слугують людині багато років. Але для того, щоб виготовити виріб, треба знати – які глини треба використовувати, як правильно приготувати керамічний шлікер, з якого методом відливання (для санітарних виробів), або пластичного формування чи пресування (для ізоляторів) буде виготовлений напівфабрикат, яких параметрів сушіння та випалу треба додержуватись, щоб не отримати бракованих виробів… Це все повинен враховувати спеціаліст з технології, щоб підприємство працювало успішно.

В даній галузі сьогодні працюють такі крупні підприємства, як ТОВ «Дніпрокераміка» (м. Пологи), ТОВ «Будфарфор» (м. Славута), ТОВ «Церсаніт-інвест» (м. Новоград-Волинський), ТОВ «СЗВІ» (м. Слов’янськ), ПАТ «ПЗЕФ» (смт Першотравенськ) та ін.

Керамічна плитка – облицювальна та для підлоги, керамограніт. Потужний розвиток виробництва керамічної плитки в Україні почався з середини 2000-х років, коли з’явились такі підприємства, як ПрАТ «Інтеркерама» (м. Дніпропетровськ), ТОВ «Церсаніт-Інвест» (м. Новоград-Волинський), АТ «Зевс-Кераміка» (м. Слов’янськ). На цих сучасних підприємствах високий ступінь автоматизації процесу, високопродуктивне обладнання, але без спеціалістів з виробництва кераміки жадне з них не зможе ефективно працювати.

Керамічний шлікер готують шляхом тонкого помелу сировинних компонентів, при досягненні потрібного розміру часток суміші, зі шлікеру отримують прес-порошок, з якого методом пресування й формують плитку потрібного розміру. А потім – сушіння, випал утильний, глазурування та ангобування, випал политий (при 1100-1150оС) та випал декорований. Звичайно ж, на кожній стадії необхідно вміти керувати процесом виробництва, оскільки відхилення можуть призводити до виникнення браку.

Проте внаслідок такого тривалого технологічного процесу з’являються дивовижні вироби для будь-якого, навіть самого вимогливого споживача.

Сучасні способи декорування та фантазія дизайнерів дозволяють створити неймовірні колекції плиток – для ванних кімнат, кухонь, підлог у житлових та громадянських приміщеннях.

 

Окрім названих вище, плитку випускають ПАТ «Харківський плитковий завод» (м. Харків), завод «АТЕМ» (м. Київ), ЧП «Нота кераміка» (м. Дніпропетровськ) та ін.

Керамічна цегла. Паротон. Це вироби з так званих грубокерамічних мас на основі легкоплавких глини та суглинків. Температура спікання глин залежить від вмісту оксидів заліза, вони ж й визначають забарвлення цегли – від жовтого до насиченого червоно-коричневого.

Технологія переробки грубокерамічних мас не передбачає тонкого помелу, а лише декілька стадійне подрібнення-розминання з подальшим усередненням у спеціальних лопатних змішувачах. Масу зволожують до пластичного стану, завдяки чому можна сформувати брус, з якого нарізають цеглу-сирець. Потім цегла, на відміну від плиток, проходить тривале сушіння й подається на випал. Температура випалу залежить від складу маси та вимог до виробів. Для рядової цегли температура випалу 980-1050оС, для клінкерної – 1150оС й вище. Якщо цегла ангобована, то перед випалом на неї наносять ангоб. Вироби сортують, перевіряють міцність, морозостійкість, водопроникність та відправляють на склад.

Цегла буває декількох видів. Рядова цегла – звичайна, має невисоку марочність та призначена для спорудження невисоких будинків. Таку цеглу зазвичай покривають оздоблювальними сумішами і вона виконує лише конструктивне призначення. До лицьової цегли висуваються жорсткі вимоги щодо зовнішнього вигляду, оскільки така цегла сама виконує оздоблювальну функцію й покращує естетичний вигляд будівель. Паротон (керамічні пустотілі блоки) використовують для звуко- і теплоізоляції будинків. Споруди, виготовлені саме з керамічної цегли, немов би «дихають», в них тепло взимку та прохолодно влітку, не утворюється сирість та не проступає глибок… Тому жоден матеріал повноцінно не може її замінити.

Й ще два види цегли, які відносно нещодавно почали з’являтись на ринку будівельних матеріалів – клінкерна та цегла ручного формування. Такі вироби можуть надати індивідуальність будь-якому фасаду. Цегла дозволяє імітувати кладку «під давнину».

Сьогодні лідерами у цегельній галузі є ТОВ «Керамейя» (м. Суми), АТ «Слобожанська будівельна кераміка» (м. Ромни, м. Харків, м. Київ, с. Озера), ТОВ «Керамброк» (м. Дніпропетровськ), ПАТ «Новоолександрівський цегельний завод» (м. Дніпропетровськ), ВАТ «Будматеріали (м. Біла Церква) та багато інших.

Біокерамика на основі оксиду цирконію. У 60-ті роки 20-го століття головним об'єктом дослідження імплантолгів стає оксидна кераміка. Професор Сендхаус розробляє перші в історії зубні імпланти з основі оксиду алюмінію. Проте їх міцність була недостатньо високою, тому починаючи з 80-х років для створення зубних імплантів впроваджується істотно більш міцний і стабільний матеріал – кераміка на основі оксиду цирконію (Zr2O). Даний матеріал практично ідеальний для виготовлення зубних імплантів, оскільки має унікальні властивості: найвищі показники біосумісності з тканинами людського організму, висока міцність, що дозволяє витримувати великі механічні навантаження, хімічна стійкість до дії кислот і лугів, відсутність радіоактивності завдяки сучасним методам видобутку чистого цирконію з руди та ін.

Сьогодні ринок імплантів представлений переважно імпортною продукцією - Straumann та Nobel Biocare (Швейцарія), Astra Tech (Швеція), Xive Friadent та Аnkylos (Німеччина), Bicon, BioHorizons та Biomet (США), MIS, Ards та AlphaBio (Ізраїль), Implantium (Південна Корея). Але в усіх цих матеріалів є недолік – вони дуже дорогі для споживача. Тому цей матеріал найближчим часом набуде поширення і серед українських виробників технічної кераміки.

Це підтверджує досвід компанії «U-impl» (м. Київ), яку було створено в 1999 році. Було налагоджено випуск імплантатів та інструментів для їхнього встановлення. Проведені експериментальні і клінічні дослідження Кіпру, Польщі, Німеччини, США показали високу ефективність використання імплантатів.

Cклокераміка. В наш побут склокерамічний посуд прийшов у другій половині ХХ століття внаслідок бурхливого розвитку сучасних технологій і відкриттям нових властивостей матеріалів. Тарілки, піали, салатники, страва, стакани та інше. Склокераміка цінується за приємний зовнішній вигляд, легкість і міцність і є затребуваною поряд зі склом і порцеляною. Виробництво склокерамічнго посуду також включає наступні операції: майбутній посуд проходить процес формування, прокатки або видування; заготівля – форма, що піддається термічному нагріванню в ході, якого кристалічні решітки матеріалу кристалізуються і створюють «зародкову основу» нової якості; у процесі подальшого нагрівання, навколо «зародкових» кристалів починається формування і вторинна кристалізація вільних ядер, кількість яких безупинно зростає, заповнюючи весь вільний об'єм виробу. В результаті цього процесу виникає суцільна і однорідна кристалічна маса великої щільності, в якій повністю відсутні пори, тому отримана склокераміка має дуже високу твердість, не деформується під впливом нагріву і різкого охолодження, також має високу внутрішню міцність.

 

Ще одним ноу-нау останнього десятиріччя є склокерамічні панелі для плит. Переваги використання склокерамічних панелей, порівняно зі звичайними електроплитами, складаються не тільки в унікальному зовнішньому вигляді. Завдяки склокераміці, що має високу теплопровідність, варильна поверхня швидше приготує їжу і дасть можливість заощадити на рахунках за електрику.

Зносостійка кераміка. До цього виду відноситься дуже широкий асортимент виробів – від кухонних ножів до відповідальний деталей ракетно-космічної галузі.

Керамічні леза – це продукт сучасних «нано-технологій», з'явились у Китаї приблизно 10-15 років тому. Сам термін «керамічний» відображає технологію виробництва, з наявністю головної операції – випалу.

Цирконієвий порошок (оксид цирконію) пресується у виріб необхідної форми під тиском майже в 300 тонн, після чого заготовки майбутніх ножів спікаються в спеціальних печах при температурі 1400-1600°С. Процес спікання може тривати від 2 до 6 днів, і чим довше лезо знаходиться в печі, тим міцніше і надійніше воно вийде. Далі товсті напівпрозорі керамічні пластинки після «випічки» потрапляють в руки майстрів, які вручну заточують леза. Для тих, хто звик до бритвеної товщині ріжучої крайки металевих ножів, заточення кераміки може здатися тупуватою. Вся справа в тому, що керамічні леза на порядок товщі металевих, тому ріжуча кромка заточується під більш тупим кутом. Але на гостроту у звичайному розумінні це не впливає.

Деякі види зносостійкої кераміки виготовляють на ТОВ «Корунд-кераміка плюс» (м. Запоріжжя).

Вогнетриви. Без цих важливих виробів розвиток країни з потужною металургійною галуззю неможливий!

Мартенівські, доменні печі, всі теплові агрегати силікатної галузі, хімічні реактори – все обладнання, що працює при високих температурах, обов’язково футерується вогнетривкими виробами. Шамотні, динасові, магнезіальні – дуже широкий асортимент вогнетривів виробляється в нашій країні, тому необхідно знати і вчити – яким чином можна створювати конкурентоспроможну, якісну продукцію.

Лідерами з виробництва вогнетривів сьогодні є ПАТ «Запоріжвогнетрив»    (м. Запоріжжя), ПАТ «Великоанадольський вогнетривний комбінат» (смт Володимирівка, Донецька обл.), ПАТ «Ватутинський комбінат вогнетривів»         (м. Ватутине, Черкаська обл.), ТОВ «Михайлівські вогнетриви» (смт Михайлівка, Сумська обл.), Красноармійський динасовий завод (м. Красноармійськ, Донецька обл.) та ін.

Звичайно, це далеко не весь перелік керамічних матеріалів, які сьогодні існують і виготовляються на Україні й у світі. Далеко не весь перелік підприємств, де затребувані спеціалісти керамічної галузі. Отже «роботи – непочатий край» - вивчати та створювати відомі та нові, кращі керамічні матеріали. І все обов’язково вийде!


Хімічна технологія скла та емалей (ТС)

Підготовка фахівців за напрямком «Хімічна технологія скла та емалей» в межах освітньої програми Хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів здійснюється на випусковій кафедрі Хімічної технології кераміки та скла.

Неможливо уявити життя сучасної людини без скляного посуду, скляних вікон та дзеркал, скляних панелей сенсорних пристроїв та лінз фотоапаратів, скляних ламп для освітлення та оптоволоконних ліній зв’язку, окулярів тощо…

Скло – матеріал з віковою історією, що нараховує більше 4000 років і ще більш великим майбутнім. Такі технічні характеристики скла, як висока прозорість, довговічність і міцність роблять його ідеальним матеріалом. Скло не горюче, його однорідна гладка поверхня легко чиститься і є досить стерильною. При обробці склу можна надати будь-яку форму, яку воно не втратить ні в холод, ні в спеку. Завдяки особливим властивостям, скло можна виробляти всіма відомими людству способами, а саме видуванням, прокатом, витягуванням, пресуванням, литтям та пресовидуванням.

Головним компонентом сучасного промислового скла служить кремнезем (діоксид кремнію). Для надання склу потрібних властивостей використовуються хімічні сполуки бору, алюмінію, магнію, кальцію, натрію, калію, заліза, сірки, барію, свинцю та інш.

Є наступні різновиди скла

Найбільшим споживачем скла є будівництво – листове і візерунчасте, поліроване та непрозоре, скляні блоки та склопакети, армоване та піноскло, тепло- та звукоізоляційне скло, облицювальна плитка та скляні панелі. Цей ряд є безкінечним.

 

Скло є неодмінним предметом сучасного інтер’єру. Лише погляд зі скляного балкону 103 поверху в  Чикаго або скляний акваріум у Дубаї…

 

Наступним за масовим споживанням звісно є тарне скло – тара для консервування, пляшки для соків, лікеро-горілчаних виробів та дитячого харчування, навіть флакони для парфумів, самі найцінніші рідини будуть надійно збережені у самій безпечній, екологічній та гігієнічній скляній тарі, адже вона не старіє, не виділяє шкідливих речовин, народжена з природніх матеріалів (піску, соди та крейди) під впливом високої температури (понад 1500 °С).

 

До сортового та художньо-декоративного скла належать найрізноманітніші вироби побуту – скляний посуд, вази, прикраси, статуетки, скляні меблі та інші предмети інтер’єру.

 

Також до художньо-декоративного скла відноситься старовинна техніка оздоблення – вітраж та в своєму сучасному прояві – фьюзинг.

 

 

Великий клас технічного скла містить декілька підкласів, серед яких вироби з кварцового скла,  електровакуумне скло для освітлювальних лапм,  скло оптичне – від окулярів до лінз телескопів, світлотехнічне скло, найсучасніший вид зв’язку – оптоволоконний кабель, скляні труби і трубки, хімічно- і термостійке скло, а також безпечне скло – автомобільне та броньоване. Деякі види скла сьогодні вже застарілі, наприклад, скляні кінескопи більше не застосовують, проте стрімкий розвиток науки і техніки спонукає створення нового виду скла – лазерного, склоподібних електролітів для джерел струму тощо…

 

 

Емалі та функціональні покриття на металах різних видів широко використовуються в побуті та техніці. Це емальований посуд, емальована сантехніка та газові плити. Різноманітні за призначенням функціональні емалеві покриття дозволяють захистити від корозії металеві баки водонагрівачів, електроізоляційні покриття для алюмінію використовують у виробництві інфрачервоних обігрівачів та світлодіодних панелей.

Ситали це склокристалічні матеріали, які отримані шляхом направленої кристалізації скла. Тому вони володіють підвищеними значеннями міцності, твердості, термостійкості та інш. З них виробляють різноманітні вироби від деталей для приладобудування до склокристалічного посуду та зубних протезів.

І наостаннє, хочеться відмітити, що скло має маленький, проте суттєвий недолік – воно крихке, а тому спеціалісти з технології скла та скловиробів будуть завжди потрібні!!!!

А Вас чекають на підприємствах:

  • ТОВ «Вільногірське скло»;
  • ВАТ «Новомосковський посуд»;
  • ТОВ «Малинівський склозавод»;
  • АТ «Вітропак Гостомельський Склозавод»;
  • ТОВ «Бучанський завод сковиробів»;
  • ПАТ «Мар'янівський склозавод»;
  • та багато інших.

Хімічна технологія в’яжучих матеріалів (ТВ)

Підготовка фахівців за напрямком «Хімічна технологія в’яжучих матеріалів» в межах освітньої програми Хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів здійснюється на випусковій кафедрі Хімічної технології в’яжучих матеріалів.

Спеціалізації кафедри:

  • технологія та обладнання виробництв цементу та виробів з нього;
  • технологія та обладнання виробництв гіпсу, вапна та виробів з них.

В’яжучі матеріали – це речовини мінерального або органічного походження, які мають властивість під впливом фізико-хімічних процесів переходити із пластичного стану в твердий.

В’яжучі матеріали поділяються на: неорганічні (мінеральні) – цемент, вапно, гіпс і органічні – бітумні, дьогтеві, полімерні.

Природні в’яжучі матеріали – гіпс і вапно застосовують з давніх часів.

  

Цемент – мінеральна порошкоподібна речовина, будівельний матеріал, узагальнена назва штучних неорганічних в'яжучих речовин, переважно гідравлічних. Тонкоподрібнений порошок, який при змішуванні з водою або водними розчинами спершу тужавіє, а потім твердне, утворюючи разом з наповнювачами бетон.

Матеріали та вироби на основі цементу

Будівельні матеріали (кладочні та штукатурні розчини, наливні підлоги, бетон, залізобетон – плити дорожні, перекриття, сваї, блоки).

Гіпс – мінерал класу сульфатів. Зустрічається в природі у вигляді кристалів призматичного та стовпчикового різновидів, двійників типу "ластівчиний хвіст" та агрегатів, серед яких виділяють крупнокристалічний, листуватий, волокнистий та цукроподібний різновиди.

Гіпсові матеріали та вироби

Будівельні матеріали (будівельний гіпс, сухі будівельні суміші, гіпсоволокнисті листи, гіпсокартон).

Вапно – оксид кальцію – СаО. Будівельним вапном називають в'яжучу речовину одержувану шляхом випалу нижче температури спікання карбонатних гірських порід – крейди, вапняка.

 

Матеріали з використанням вапна

Силікатна цегла, вапняні та вапняно-цементні розчини.

Студенти кафедри ХТВМ проходять практику, а після закінчення навчання працюють на підприємствах по випуску цементу, гіпсу, вапна, силікатної цегли, сухих будівельних сумішей, тротуарної плитки та інших.

  

Кафедра підтримує тісні і постійні контакти з силікатними підприємствами України:

  • цементними заводами: ПАТ “Хальден-бергцемент-Україна” (м. Дніпродзержинськ), “Югцемент” (с.м.т. Ольшанське, Миколаївської області), Дніпропетровським цементним заводом та ін;
  • заводами силікатної цегли м. Дніпропетровська;
  • заводами залізобетонних виробів (м. Дніпропетровськ, м. Дніпродзержинськ);
  • фірмами “Укрпромрезерв”, “Дніпрокровля”, “Дніпр-Інвест-Строй”.

Напрями діяльності випускників

Випускники кафедри підготовлені до виконання виробничо-технологічної, проектної, науково-дослідницької, організаційно-управлінської діяльності в області розробки, проектування, наладки, експлуатації та удосконалення процесів виробництва будівельних в’яжучих матеріалів: портландцементу, гіпсу, вапна, магнезіальних в’яжучих, а також їх використання для виробництва будівельних матеріалів та виробів: цементних бетонів та розчинів, вапняно-силікатних, гіпсових виробів, газо(піно)бетонів, азбестоцементних виробів, виробництва сухих будівельних сумішей.

Випускники кафедри знаходять роботу на управлінських посадах, в сфері технічного менеджменту, наприклад, начальниками виробництв і технологами великих і малих підприємств будівельної галузі, менеджерами з питань якості.